СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ПОКЛИ́КНУТИ
, ну, неш, док., кого, що і без прям. дод.
Однокр. до поклика́ти.
Старий батюшка наприкінці парастасу підняв голос і голосніше покликнув “вічную пам'ять” небіжчикові
(І. Нечуй-Левицький)
;
– Я чула, як ти про мене розпитував, от я й прийшла до тебе. Ти радий? – Радий, дуже радий! – покликнув Павлусь і простяг до неї обидві руки
(Леся Українка)
;
– Хто за нами? – покликне ще раз батько Пугач
(П. Куліш)
;
– Марусю! – покликну. – Се ти? Тая покірлива?..
(Марко Вовчок)
.