СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ПОКЛИ́КАЧ
, а, ч., іст.
Особа, що привселюдно оголошувала що-небудь, сповіщала про щось
.
Процес християн .. відбувається на дальшому кінці арени (за сценою), про нього сповіщає голос покликача судового
(Леся Українка)
;
– Не розходьтеся! Не розходьтеся! – вигукували султанські покликачі
(З. Тулуб)
;
Оглянувшися на село – чи нема покликачів із управи, – Магазаник .. все думає про хутірець, якого вересень обметав першою прозолоттю верб, зеленим подихом отави і бабиним літом
(М. Стельмах)
;
// 
Той, хто викликає кого-небудь
.
Варварі нетерпеливилося, й вона прислала знову покликача
(Василь Шевчук)
;
// 
Особа, яка має призначення, роль, завдання у житті
.
Життю потрібні покликачі, оборонці старих методів облуди або вигадники нових
(В. Підмогильний)
.