СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ПОКЛИ́КАНИЙ
, а, е.
1
.
Дієпр. пас. до покли́кати.
До нашого столика покликаний був кухар
(В. Домонтович)
;
За хвилину вони йдуть вже всі троє .. в бік відділу підстаршин, звідкіля щораз відходить хтось покликаний до намету
(О. Лисяк)
;
І от, покликаний до бою, я взяв тоді в солдатську путь лише саму військову зброю
(М. Упеник)
;
В Нетесі він пізнав самого себе – невмілого, але покликаного на гарячу, велику справу
(М. Рудь)
;
* Образно.
Не було на тобi вини, що покликана в цей свiт – не любов'ю
(О. Забужко)
;
// 
покли́кано, безос. пред.
Незабаром покликано було гостей до вечері
(Леся Українка)
;
Мене покликано сюди на консиліум до хворих
(Ю. Смолич)
;
Перший раз я приїхав, і матері полегшало, вернувся в Академію, а за місяць мене знову покликано
(Ю. Мушкетик)
;
Герої цієї скоромовки не помилилися, а вирушили в дорогу саме тоді, коли їх і було покликано
(І. Андрусяк)
.
2
.
у знач. прикм.
Який має, відчуває покликання до чого-небудь; здатний на щось
.
Я почуваю, що я покликаний до якоїсь ширшої й вищої діяльності
(І. Нечуй-Левицький)
;
Я побачив перед собою людину, покликану для діл сміливих і небезпечних
(Л. Смілянський)
;
Я покликаний дбати про людські душі, а не про блага земні
(І. Білик)
.
3
.
у знач. прикм.
Признач. або обраний для певної мети, що-небудь зробити, виконати і т. ін
.
Хіба тим очам занурюватись у глибінь книги, в сховище великих думок, покликаних рухати світом?
(В. Підмогильний)
;
Мистецтва покликані виражати почуття епохи, і тому кожному з них потрібна своя поезія
(О. Довженко)
;
Обранець .. покликаний дати нам дороговкази і точки відліку
(В. Діброва)
;
– Гадаю, він підробив кілька листів, записок чи документів, покликаних скомпрометувати певну особу
(О. Авраменко, В. Авраменко)
.