СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ПОКЛИГА́ТИ
, а́ю, а́єш, док., розм.
Піти клигаючи
.
Стоїть
[парубок],
як скам'янів, та побілів-побілів. І вже не скоро, дивлюсь, поклигав кудись, як неживий
(А. Тесленко)
;
Сеспель вийшов з лікарні, похнюпившись поклигав вулицею. Нічого втішного йому не сказали
(Ю. Збанацький)
;
– Мороза при мені вбило, – чулося в гурті поранених біля колодязя, куди, спираючись на дрюк, поклигав Духнович
(О. Гончар)
;
– Зажди до ранку! Приїдуть уранці хлопці – вони тебе і напоять, і нагодують! .. З цими словами він поклигав до будинку
(В. Малик)
;
Обидва, – покалічений, .. підпираючись моїм дубчаком, малий з кошиком риби, – поклигали на село
(Є. Пашковський)
.