СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ПОКЛЕКОТІ́ТИ
ПОКЛЕКОТА́ТИ
, о́че, ПОКЛЕКОТІ́ТИ, оти́ть, док.
Клекотати, клекотіти якийсь час
.
Приходить весна, і прилітають лелеки на наші подвір'я і села, покружляють, поклекочуть над річкою, лугами й летять далі
(із журн.)
;
* Образно.
У Празі збунтувалися телевізійники .. Захищають свій інформаційний простір, проганяють нав'язану їм креатуру. І проженуть. А наші нікого не проженуть. Поклекотять і стихнуть
(Л. Костенко)
;
// 
безос.
– Друзі!.. – І вже, передаючись з уст в уста, покотилось далеко в поле, помчало, поклекотіло в інші, розтягнуті понад шляхом румунські батальйони й полки: – Він сказав – друзі!
(О. Гончар)
.