СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ПОКЛА́СТИ
1
, аду́, аде́ш, док.
1
.
кого, що.
Док. до кла́сти 1; помістити куди-небудь, розмістити десь
.
Він сів коло дверей на кам'яних східцях і поклав шапку коло себе
(І. Нечуй-Левицький)
;
Білий, в глибокій дрімоті, схилився старець, поклав на долоні зажурене чоло
(М. Коцюбинський)
;
Августа поцілувала Аматуса, обережно поклала його на руки невільниці-пестунки звірятка, яка мала за обов'язок бавити й доглядати мангусту
(Н. Королева)
;
Похоронили Олексія, Поклали квіти на могилу...
(М. М. Тарновський)
;
Тимко поклав зброю у бокову кишеню
(Григорій Тютюнник)
;
Дід склав парасольку, поклав монетки на стіл
(С. Андрухович)
;
// 
Скласти що-небудь в одне місце, в певному порядку
.
В один день увесь лан Тихонів і зжали, і пов'язали, і у копи поклали
(Г. Квітка-Основ'яненко)
;
Там із легких і міцних стебел вони зв'язали довгі, рівні снопи, поклали їх поряд, з'єднали міцними перевеслами з трави, а впоперек прикріпили короткі снопи з папірусу
(В. Малик)
;
// 
Припинити якесь заняття, відклавши вбік знаряддя, об'єкт дії і т. ін
.
Мені дуже хочеться на цьому місці покласти перо, таке слабе і немічне, щоб описати те, що я побачив
(М. Коцюбинський)
;
Книжки в Павла що не рік, то трудніші. Мучить, мучить себе, та й ні – покладе книжку
(А. Головко)
;
// 
Зробити грошовий внесок, внести на зберігання куди-небудь
.
Ще п'ять місяців тому я .. перевів більшість моїх грошей у готівку і поклав їх на зберігання в індивідуальні сейфи десяти різних банків у найбільших містах Землі
(О. Авраменко)
;
// 
Додати, всипати що-небудь у страву
.
Сагайдак поклав у склянку цукру, розмішав
(О. Бердник)
;
На фарш витисніть горошину кетчупу, на кетчуп покладіть зелень
(М. Матіос)
;
Він вельми охоче сам собі варив рибальську юшку, знав, скільки треба покласти перцю, солі, зелені, і насолоджувався готуванням не менше ніж їжею
(С. Пінчук, пер. з тв. В. Гюго)
.
2
.
кого.
Помістити когось куди-небудь у лежачому положенні; примусити кого-небудь лягти
.
Дома дівчинку зараз роздягли і поклали в ліжко, бо в неї почався напад пропасниці
(Леся Українка)
;
Божевільних коней спіймали між тополями, очистили сани від снігу і поклали на них поранених
(Григорій Тютюнник)
;
Лайкою і погрозами Гуменний поклав їх
[мадярів]
на землю і наказав чекати команди
(О. Гончар)
;
Жінку обережно винесли на палубу, поклали біля капітанської рубки
(Ю. Бедзик)
;
Отакі чуйні й розумні трапилися нам люди. Поклали обох хлопчиків на одне ліжко, бо з місцями в шпиталі було сутужно
(М. Андрусяк)
;
// 
Влаштувати на нічліг
.
На ніч поклали мене в кімнаті, де я родився
(М. Коцюбинський)
;
– А цю чорнобривку, – баба з удаваною суворістю озирнула Вутаньку, – ми біля порога покладем
(О. Гончар)
;
// 
Помістити в лікарню, госпіталь і т. ін. для лікування
.
Лікар Александрійський сказав негайно покласти Шевченка в госпіталь до повного видужання
(З. Тулуб)
;
– Івана Каламаря до шпиталю поклали без ноги...
(І. Чендей)
;
– Це через нього твою маму в лікарню поклали?
(Любко Дереш)
.
3
.
кого, перен.
Убити, знищити
.
Багато ворогів поклав я по долині, Котрі ж зістались, розігнав по полі
[полю]
(Леся Українка)
;
Андрій пригадав фронтовий епізод, коли Зіна поклала з автомата шестеро гітлерівців
(О. Гуреїв)
;
– Багатьох бусурманів поклали? – спитав Станімір
(В. Шкляр)
;
Одиночними вистрілами він поклав кілька десятків ворогів
(М. Андрусяк)
.
4
.
що.
Розмістити що-небудь на якійсь поверхні, покриваючи її (всю або частково)
.
На кибалку, над самим лобом, поклала
[Мотря]
вузеньку стрічку з золотої парчі
(І. Нечуй-Левицький)
;
З'явився хірург і поклав на обличчя йому білу марлеву маску
(О. Довженко)
;
Тарас поставив ранець, поклав шинель на нього
(Василь Шевчук)
;
У клубах пару, що з шипінням здійнявся вгору, загинула і картопля. Петро Петрович для конспірації швидко поклав зверху свою діряву куртку
(І. Роздобудько)
;
// 
Нанести, накласти на якусь поверхню шар чого-небудь; замалювати щось
.
[
Єгиптянин
:]
Сю постать я б зробив далеко вище, а тую нижче, не жовтогарячу, але червону фарбу тут поклав би
(Леся Українка)
;
На лице поклала
[Любов Прохорівна]
зайвий шар пухкої пудри, щоб блідість свою на неї звернути
(Іван Ле)
;
* Образно.
[
Джонатан
:]
Ще б не пора тим рокам стільки срібла на чорні кучері твої покласти
(Леся Українка)
;
І на шибках дитячого будинку сонце поклало червоні мазки
(А. Головко)
;
// 
Поставити на чомусь якийсь знак, помітку, зробити відбиток чого-небудь
.
Поклала
[невільниця]
відбиток Антіноєвої медальки
(Н. Королева)
;
// 
у сполуч. зі сл.
печатка
,
відбиток
,
тавро
і т. ін., перен.
Лишити слід, зробити певний вплив і т. ін
.
Та проклята панщина, що заїла стільки людей, поклала свою печатку й на Харитона
(М. Коцюбинський)
;
На вигляд було їй років за тридцять. І час поклав уже своє тавро: втома в очах і ледве помітні зморшки в куточках різко окресленого рота
(А. Головко)
;
Події Вітчизняної війни, діяльність перших борців за волю вітчизни поклали печать дозрілості, героїчної романтики і на думи поета, і на його героїв
(І. Пільгук)
;
Поклав
[Т. Шевченко]
могутню печать свого таланту буквально на всю українську демократичну поезію
(С. Крижанівський)
;
Хай минеться у неї це стресове заціпеніння, що поклало печать на тонке обличчя кольору молодого меду, відбилось у темно-синіх очах, які нікому так не пасують, як смаглявим жінкам
(В. Шкляр)
.
5
.
що.
Накласти в певній кількості (про їжу)
.
– Аркадій! тобі покласти ще крему?
(М. Коцюбинський)
;
Кок, знаючи апетит своїх товаришів, кожному поклав по три великі котлети
(М. Трублаїні)
;
Мама накрила чистим рушником .. столик, розставляла мисочки, тарілочки, блюдця, різала сало, кришила цибулю, поклала кільце ковбаси, високу паляницю, поставила пляшку з самогоном
(П. Загребельний)
;
– Покладу вам аґрусового варення, – чемно сказав Надії батько
(Валерій Шевчук)
;
Княгиня кричить, що жир з пательні бризкає їй на лице .. – тільки опіків мені бракувало, виє вона, нахилившись над пательнею, ти знову поклала замало масла
(С. Андрухович)
.
6
.
що, заст.
Те саме, що збудува́ти.
Поклали новий монастир
(Сл. Б. Грінченка)
;
– Маю пару грошей, куплю собі ґрунт гарний, покладу хату, справлю худобу та й буду собі жити, коли Бог поможе
(Ю. Федькович)
;
Два роки минуло, заки
[Федір]
поклав хату
(В. Стефаник)
;
– Покладу хату, розведу дiток
(Р. Андріяшик)
;
// 
Настелити (про підлогу, стелю)
.
Тепер перейдемо до питання: як правильно покласти паркет?
(із журн.)
.
7
.
що, перен., розм.
Призначити, визначити (плату, ціну і т. ін.)
.
Директор поклав їм плату по три карбованці на місяць на панських харчах
(І. Нечуй-Левицький)
;
Який інтерес ділити книжку надвоє – не розумію. Чи покладете ціну 3 кор[они] чи 4 – се на одно вийде, а дорожчої ціни годі ставити
(І. Франко)
;
– А яку ви, господарю найдобріший, покладете ціну за цього красюка? – Циган картинно напівобернув коня, щоб ми всі побачили його лебедину шию
(М. Стельмах)
.
8
.
що, спец.
Надати певного напряму рухові (літака або судна)
.
Льотчики зуміли покласти літак, що падає, у невеликий п'ятачок між будинками
(з газ.)
.
Кла́сти / покла́сти бага́ття (вого́нь, ва́тру)
Кла́сти / покла́сти спа́ти
Наклада́ти / накла́сти (наки́нути, покла́сти і т. ін.) поку́ту
(1)
 
Покла́сти я́йця (яє́чка)
знестися, відкласти яйця (про птахів, змій, комах і т. ін.)
.
Був орел се та його орлиця .. Загніздились, два яйця поклали, Висиділи, птенців
[пташенят]
годували
(І. Франко)
;
Де покласти, клопочеться птичка, Три яєчка свої голубі
(П. Усенко)
;
Вона
[черепаха]
залишила широкий слiд вiд моря й назад та розрихлену заглибину там, де поклала яйця
(В. Митрофанов, пер. з тв. Е. Хемінгуея)
;
Прикла́сти до уст (вуст) па́лець (па́льці) <Покла́сти па́лець (па́льці) на уста́>
Відда́ти (рідко покла́сти) / віддава́ти (рідко поклада́ти) [свою́] ду́шу
(2)
 
[І] ла́пки покла́сти
утратити пильність, необачно довіритися кому-небудь
.
Держав
[Шовкун]
тепер цілий повіт у своїх руках, заправляючи ним по своїй хіті, замість недалекого й ледачого “предводительського синка”. Той і лапки поклав: роби, мов, що хоч, що знаєш!
(Панас Мирний)
;
[
Ганна
:]
Їм тілько змовчи, то й лапки покладуть, тоді сама працюй, гнися, а невісточка буде вилежуваться!
(І. Карпенко-Карий)
;
[
Василина
:]
Не роби так, як, буває, інші, що тільки парубок моргне їй, вона вже й лапки покладе
(С. Васильченко)
;
(3)
 
[І] на зуб ні́чого (нема́є чо́го) покла́сти
кому, у кого
хто-небудь зовсім не має чого їсти
.
Заробітчани довго мовчали. Лук'ян, худий, сірий, злий, сказав: – Ви собі дома, може, хоч який сухар маєте, а нам і на зуб нічого покласти
(П. Панч)
;
– Я не обiдаю. – I я, коли немає чого на зуб покласти! – сказав Кордет. – Ходiмо спершу та перекусимо
(Василь Шевчук)
;
Ки́дати (кла́сти) / ки́нути (покла́сти) на зуб (на зу́би)
Кла́сти (вклада́ти) / покла́сти (вкла́сти, положи́ти) в домови́ну (в моги́лу, в я́му, в труну́ і т. ін.)
Кла́сти (нести́, прино́сити, склада́ти і т. ін.) / покла́сти (принести́, скла́сти і т. ін.) на ві́вта́р (на олта́р)
Кла́сти / покла́сти в лі́жко
Кла́сти / покла́сти в осно́ву
Кла́сти / покла́сти го́лову на пла́ху
Кла́сти / покла́сти до [своє́ї] кише́ні ([собі́] в кише́ню)
Кла́сти / покла́сти зу́би на поли́цю
Кла́сти / покла́сти на папі́р (на папе́рі)
Кла́сти / покла́сти на се́бе хрест (хреста́, хрести́)
Кла́сти / покла́сти під соки́ру
Кла́сти / покла́сти під сукно́
Кла́сти / покла́сти поко́си (покі́с)
Кла́сти / покла́сти (положи́ти, розкла́сти) на му́зику (на но́ти)
Кла́сти / покла́сти тру́пом
Наклада́ти (кла́сти) / накла́сти (покла́сти) тавро́ (клеймо́, печа́ть, знак, відби́ток)
(4)
 
Нема́ (нема́є) чого́ в рот покла́сти
нічого їсти
.
Влітку руки скласти – взимку нема чого в рот покласти
(прислів'я)
;
– Хтось би другий вже давно перестав годувати таку жінку. Надумала вмирати, то вмирай, а я, дурний, годую. Тут самому нема чого в рот покласти
(Є. Гуцало)
;
Переклада́ти (перено́сити, перелива́ти і т. ін.) / перекла́сти (покла́сти, положи́ти, перенести́ і т. ін.) на папі́р
(5)
 
Поклада́ти / покла́сти го́лову під соки́ру
за кого – що, для кого – чого
:
а)
 
з повною відповідальністю ручатися за кого-, що-небудь, стверджувати щось
.
– Що він
[Селаброс]
прямує до однієї матеріальності, я за це ладен хоч би й голову під сокиру покласти
(І. Нечуй-Левицький)
;
б)
 
бути готовим пожертвувати життям заради кого-небудь
.
Для своєї дитини й голову під сокиру покладають, а то б мені ще не попіклуватися тобою
(Марко Вовчок)
;
Навіщо вигадувати собі вищу мету, заради якої готовий покласти голову під сокиру?
(із журн.)
;
(6)
 
Покла́сти в се́рці (до се́рця, на се́рце)
запам'ятати що-небудь
.
Ті малі кияни, які гасають на роликових самокатах київськими вулицями, нехай замисляться і покладуть до серця імена двох своїх товаришів, яким було разом не більше ніж півтора десятка років
(Ю. Яновський)
;
Друзі мої! Не шукайте оцінок того, що прочитаєте, у “знавців” та авторитетів. Вислухайте Благу Вість і покладіть на серце своє
(О. Бердник)
;
Засміялась тоді Пенелопа Й до свинопаса Евмея із словом звернулась крилатим: “.. Слово ще інше скажу – поклади його в серці своєму: Тільки-но впевнюсь, що він усю мені правду говорить, В плащ і хітон одягну та в інше одіння красиве”
(Борис Тен, пер. з тв. Гомера)
;
(7)
 
Покла́сти на [оби́дві] лопа́тки
кого
перемогти в дискусії, полеміці, суперечці кого-небудь
.
Після натяку Башкуєва він просто не знав, що говорити, почуваючи, що його поклали на обидві лопатки
(С. Добровольський)
;
У цю хвилину .. він уже забув і про шляхтичів, які йшли за ним, і про все на світі, крім одного – як покласти на лопатки ненависну йому французьку партію в сеймі
(В. Малик)
;
Мене звалили на землю, поклали на лопатки, на мені поставили хрест. А він знов поставив мене на ноги!
(С. Пінчук, пер. з тв. В. Гюго)
;
(8)
 
Покла́сти на пле́чі
чиї, кому
поставити когось перед необхідністю виконання, здійснення чого-небудь
.
Оплату послуг вузькопрофесійних лікарів чинна влада планує покласти на плечі пацієнтів
(з газ.)
;
(9)
 
Покла́сти о́ко
на кого
:
а)
 
виявити свою увагу, симпатії до кого-небудь
.
Бо де ж є такий чоловік у Яблунівці, щоб на вродливу жінку та не поклав свого ока
(Є. Гуцало)
;
Марат Дорохов, офіцер саперних військ, закохався в дівчину з санітарної частини, на яку поклав око командир їхнього полку
(А. Кокотюха)
;
Сам поет на тебе око поклав, розпитував
(Є. Пашковський)
;
– Він дивовижний чоловік. – На нього вже поклала око удова Калиновського
(В. Єшкілєв)
;
б)
 
захотіти, мати намір привласнити що-небудь
.
– Стежили за всіма, хто наближався на небезпечну відстань до Остапчукової майстерні і міг покласти око на його картини
(В. Шкляр)
;
День у день тільки й думає
[Марта],
як свої папери повернути, – навіть намагалася обережно дізнатися, хто на ту кляту фабрику око поклав, – усе марно
(Люко Дашвар)
;
(10)
 
Покла́сти осно́ву
чому, книжн.
створити те, що є вихідним, початковим, основним для чого-небудь
.
Ми співробітники Божі, а ви Боже поле, Божа будівля. Я за благодаттю Божою, що дана мені, як мудрий будівничий, основу поклав, а інший будує на ній; але нехай кожен пильнує, як він будує на ній!
(Біблія. Пер. І. Огієнка)
;
Оскільки значення мовної одиниці є процесом співвіднесення матеріальної форми з концептом (І. К. Архіпов), воно покладено нами в основу визначення останнього
(І. Андрусяк)
;
(11)
 
Покла́сти покло́ни (поклі́н)
:
а)
 
низько вклонитися під час молитви
.
Поклала три поклони перед образами, напилась свяченої води та й пішла на кладовище
(І. Нечуй-Левицький)
;
Він тож недавно увійшов до церкви, ледве кілька хвиль перед Хохлачем, і .. поклав поклони
(І. Франко)
;
б)
 
низько вклонитися, віддаючи шану кому-, чому-небудь
.
Поклавши три доземних поклони, Олександр Васильович підвівся на ноги
(С. Добровольський)
;
(12)
 
Покла́сти (положи́ти) гнів
на кого і без дод.
розсердитися, розгніватися на кого-небудь
.
“Пане гетьмане Хмельницький, Батьку Зинов наш чигиринський! За що ти на нас такий гнів положив?”
(з думи)
;
Перша схаменулась Ївга та до губернатора: – Не положіть .. гніву, що ми при вашому лиці так осмілились...
(Г. Квітка-Основ'яненко)
;
Кого було Василь Семенович “подарує” ласкою – той немов виросте .. А на кого .. гнів положить, – прямо хоч в ополонку...
(Панас Мирний)
;
– Я до тебе по-доброму, а ти так до мене? Як ти така, покладу гнів на тебе до самої смерті і на поріг до тебе не ступлю
(С. Васильченко)
;
Не тільки люди, але й боги поклали гнів на вбогих пасинків села, у яких тільки й землі, що за нігтями
(М. Стельмах)
;
(13)
 
Покла́сти (положи́ти) край (кіне́ць)
покінчити з чимось, дійти до якого-небудь висновку; вирішити
.
“Маєм свого отамана! – Ось де корінь цілій справі! Ну, та я тепера хутко Положу кінець забаві!”
(Леся Українка)
;
Андрій вирішив рятувати свою душу, що не знала спокою, й якось з тим Донцем покласти край
(І. Багряний)
;
Таке роз'яснення поклало край гомону невдоволення, а дехто навіть розцінив Філіпове рішення як вельми дотепне
(О. Авраменко, В. Авраменко)
;
Вже з'їхалися й свідки, Щоб дати справі тій належний рішенець І чварам положить побажаний кінець
(М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича)
;
(14)
 
Покла́сти (положи́ти) на ла́ві (на ла́ву, на ла́вку),
заст.
справити обряд поховання; поховати кого-небудь
.
Чоловіче Миколаю. І жив – не любила, і умер – не тужила, тільки трошки потужила, як на лаві положила
(прислів'я)
;
Ой женися, мій зрадливий, та бери білявку, чей тебе ще до весілля положать на лавку
(Уляна Кравченко)
;
– Тямиш, що казав тоді степовий дід? Дванадцята виб'є година, він на лаву покладе свого сина, за державу
(Б. Лепкий)
;
[
Майстер
:]
Що ж тепер? Лежатимеш?..
[
Дудар
:]
Га? Я лежатиму? (Підводиться).
[
Голос
:]
Мабуть, як на лаву покладуть, аж тоді...
(І. Микитенко)
;
(15)
 
Покла́сти поча́ток
чому, у чому
виявитися, стати зачинателем у чому-небудь; розпочинати щось
.
Напівпровідники, які досі, здавалося, взагалі були ні до чого в електротехніці, – поклали початок нової ери у використанні променевої енергії Сонця!
(В. Владко)
;
Під час цього страшного переходу напарником Блада по кайданах був той самий Джеремі Пітт, поява якого два місяці тому поклала початок його теперішнім стражданням
(П. Мовчан, пер. з тв. Р. Сабатіні)
;
(16)
 
Покла́сти ру́ку на се́рце
щиро, відверто
.
– Якщо покласти руку на серце, то вже до того я багато чого наслухалася про отця Серафима, яким зацікавилася навіть столична преса
(В. Шкляр)
;
Поклавши руку на серце, треба визнати, що їхні
[гуцульських мольфарів та поетів]
повідомлення не належать до легкопрочитуваних; тим більше не надаються вони до негайного практичного застосування
(К. Москалець)
;
Поклавши руку на серце, мушу сказати, що все це – брудний наклеп
(М. Кідрук)
;
(17)
 
Покла́сти хрест [на се́бе] <Хрест на собі́ (на се́бе) положи́ти>,
заст.
перехреститися
.
Дитяча ручка, не гнучка й поворотна, знай все падала в однім місці, як її не направляла Одарочка, щоб хрест на собі положити, а хрест не виходив
(Панас Мирний)
;
Вона конвульсійним рухом поклала на себе великий хрест
(М. Коцюбинський)
;
Після цих слів Антон Никандрович поклав хрест на всі сторони і сам ще раз перехрестився
(В. Барка)
;
Зловивши вогник в пучки, швець встав і хрест поклав
(П. Мовчан)
;
Нянька таки донесла руку до лоба, поклала хрест
(Люко Дашвар)
;
Розжо́вувати / розжува́ти і в рот (до ро́та, в ро́та) кла́сти / покла́сти (положи́ти)
Як Бог на ду́шу покладе́
Як (мов, ні́би і т. ін.) у рот кладе́ (покладе́)