СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-13(А-ПОКІ́РНО)
?
ПОКІ́РЛИВО
.
Присл. до покі́рливий.
[
Хор дівчат
:]
Горе тому, хто не склонить покірливо Гордеє чоло богині до ніг!
(Леся Українка)
;
Вона завсігди вигонить його вранці. Він покірливо йде і зачиня за собою двері
(Б. Грінченко)
;
– А ви працюйте, як належить хлопам, і покірливо виконуйте його накази
(З. Тулуб)
;
Цар сміявся, проте Санданіс відчув у тому сміхові погрозу для себе й покірливо схиливсь мало не до землі
(І. Білик)
;
Наступного ранку вона покірливо пішла під вінець, все пливло перед її очима, мов у тумані
(О. Авраменко, В. Авраменко)
.