СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ПОКІ́РЛИВІСТЬ
, вості і вости, ж.
Властивість за знач. покі́рливий.
Як уже не гордувала, як не орудувала мною панночка, я перетерплю. “Може, ласкавістю своєю та покірливістю втихомирю її”, – було думаю
(Марко Вовчок)
;
Потоцький з своїм великим військом сунувся понад Дністром, вимагаючи од людей покірливости до панів
(А. Кащенко)
;
Олена близько сідала, обіймала за шию, а потім, узявши праву руку мужа, притискала її до чола і до грудей по двічі. Се був якийсь предвічний жест для означення повної своєї покірливості і рабської любові
(Г. Хоткевич)
;
Він забув про Тетяну, про свою тимчасову покірливість, про свій нетривалий сум
(П. Загребельний)
.