СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ПОКІНЧИ́ТИСЯ
, и́ться, док., рідко.
Закінчитися (у 1, 2 знач.), скінчитися (у 1, 2 знач.)
.
[
Старий диякон
:]
Часами, як покінчиться вже трапеза вбогих, приходить і єпископ
(Леся Українка)
;
З того, що так справа покінчилася, був Дрозд дуже радий. Він був певний, що Карий додержить слова, отже, він і та валка, яку він буде вести, буде вільна від напасті
(Б. Лепкий)
;
Антиох
[Антіох]
переміг, але остаточно бій покінчився погромом його армії
(І. Крип'якевич)
.