ПОКІ́НЧЕНИЙ
, а, е.
Дієпр. пас. до покінчи́ти.
Скілько вже в мене є початого, та не покінченого?
(Панас Мирний)
;Я згодився. Як бачите, справа покінчена
(М. Коцюбинський)
;Зараз в перших днях мого урядування і формування війська зголошується до мене австрійський сотник з покінченим штабовим курсом, чех Віметаль зі своєю жінкою українкою
(А. Чайковський)
;//
покі́нчено, безос. пред.
З Харковом, з інститутом, з чистою наукою покінчено надовго – не на один рік
(Ю. Шовкопляс)
;Ввечері, як із усіма роботами покінчено, доктор Рудольф потихеньку увіходить із вулиці до палісадника перед будинком
(В. Владко)
;Давно покінчено з війною, немало днів пройшло з тих пір
(І. Гончаренко)
;Коли з пришиванням .. було покінчено, всіх жінок з сьомого вагона зібрали в колону і повели широкою вулицею
(А. Хижняк)
.