СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ПОКІНЧА́ТИ
, а́ю, а́єш, док., що.
Закінчити все або багато чого-небудь
.
[
Старшина
:]
Ехе-хе! Діла, діла! Коли-то ти їх покінчаєш?
(І. Карпенко-Карий)
;
Я і других не менше цікавих для мене робот
[робіт]
не покінчала
(Леся Українка)
;
// 
Завершити навчання (про всіх або багатьох)
.
Коли згодом дядьки покінчали університет, вони стали тихими педагогами
(Б. Антоненко-Давидович)
;
Котрі десятирічки покінчали, теж від ріллі носа вернуть, вчитися їдуть
(Григорій Тютюнник)
;
– Ви ось по десять класів покінчали, проте й досі не знаєте, що раніше з'явилось в природі: курка чи оце яйце?
(О. Гончар)
.