СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-13(А-ПОКІ́РНО)
?
ПОКІ́ЙНО
, заст.
Присл. до покі́йний 2
.
– Грицьку! Я тебе не займаю, не руш і мене, – покійно і твердо відказав Василь
(Панас Мирний)
;
Товариш глядів на нього
[Хому]
покійно
(І. Франко)
;
– Якщо ти не можеш покійно дивитися на мене, то піду собі геть, і без жалю, бо я жалю до тебе мати не можу
(Б. Лепкий)
;
// 
у знач. пред.
В лісі було так благосно, так покійно!
(Г. Колісник)
.