ПО́КІЙ
, ко́ю, ч., заст.
1
. Відсутність руху і шуму; тиша
. Південь наближавсь, Угамувався мир дібровний; В таємних надрах лісу став Покі#й, словами невимовний
(Я. Щоголів)
;І здавалось Улиті, що всі ті слова старців і вбогих летять просто до Бога, благають за душу її чоловіка, дають його душі покій
(І. Нечуй-Левицький)
;[
Супрун
:]
Це все добре, матінко княгине, пливемо в маї-розмаї, коли на морі тиша й покій, їхати та й їхати(С. Скляренко)
;//
Тихе, мирне життя, згода
.[
Петро
:]
Він те [закон]
установлює, дбаючи про мир та покій у сім'ї, а ще більше він дбає про всесвітній мир(Панас Мирний)
;//
Мир, примирення
.Візьміть назад свої гостинці, Одправте їх к багатирю Енею і просіть покою
(І. Котляревський)
;Божий дім зоставляли в покої найбільші злочинці!
(Г. Колісник)
.2
. Душевна рівновага; відсутність хвилювання, турбот, тривог, сумнівів і т. ін
. На серці затихають муки; на душі – радість, покій
(Панас Мирний)
;[
Сербин
:]
Взяла ти, Мар'яно, моє серце, і не буде йому покою до самої могили(С. Васильченко)
;Абрам Мойсейович нервувався: – Дайте мені покій з тою політикою! Я зовсім не хочу її
(Д. Бузько)
;Боявся він, що як не лишити на деякий час у покої Андрія, то він, чого доброго, може ще й до Юхима перейти
(С. Добровольський)
.Жи́ти в зла́годі (у ми́рі, у поко́ї, заст. в миру́)
див.
жи́ти
;(1)
На поко́ї,
зі сл.
– бути
,
сидіти
і т. ін.не працювати, відпочивати (бути у відставці, на пенсії і т. ін.)
.Сидіть дома, на покої, Не пристало козакові
(Л. Боровиковський)
.