СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ПО́КІЙ
, ко́ю, ч., заст.
1
.
Відсутність руху і шуму; тиша
.
Південь наближавсь, Угамувався мир дібровний; В таємних надрах лісу став Покі#й, словами невимовний
(Я. Щоголів)
;
І здавалось Улиті, що всі ті слова старців і вбогих летять просто до Бога, благають за душу її чоловіка, дають його душі покій
(І. Нечуй-Левицький)
;
[
Супрун
:]
Це все добре, матінко княгине, пливемо в маї-розмаї, коли на морі тиша й покій, їхати та й їхати
(С. Скляренко)
;
// 
Тихе, мирне життя, згода
.
[
Петро
:]
Він те
[закон]
установлює, дбаючи про мир та покій у сім'ї, а ще більше він дбає про всесвітній мир
(Панас Мирний)
;
// 
Мир, примирення
.
Візьміть назад свої гостинці, Одправте їх к багатирю Енею і просіть покою
(І. Котляревський)
;
Божий дім зоставляли в покої найбільші злочинці!
(Г. Колісник)
.
2
.
Душевна рівновага; відсутність хвилювання, турбот, тривог, сумнівів і т. ін
.
На серці затихають муки; на душі – радість, покій
(Панас Мирний)
;
[
Сербин
:]
Взяла ти, Мар'яно, моє серце, і не буде йому покою до самої могили
(С. Васильченко)
;
Абрам Мойсейович нервувався: – Дайте мені покій з тою політикою! Я зовсім не хочу її
(Д. Бузько)
;
Боявся він, що як не лишити на деякий час у покої Андрія, то він, чого доброго, може ще й до Юхима перейти
(С. Добровольський)
.
Жи́ти в зла́годі (у ми́рі, у поко́ї, заст. в миру́)
(1)
 
На поко́ї,
зі сл.
бути
,
сидіти
і т. ін.
не працювати, відпочивати (бути у відставці, на пенсії і т. ін.)
.
Сидіть дома, на покої, Не пристало козакові
(Л. Боровиковський)
.