СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ПОКИ́НЕНИЙ
ПОКИ́НУТИЙ
, ПОКИ́НЕНИЙ, а, е.
1
.
Дієпр. пас. до поки́нути 1–8
.
В той вечір ми і їсти не їли, і пить не пили. Дивилися в темні вікна, і нам ввижався Дік: одинокий, нещасний, всіма покинутий
(А. Дімаров)
;
У Тернаві була ще одна церква, покинута, коло старого цвинтаря, по дорозі на Хирів
(Г. Пагутяк)
;
Вона була з тих, що звуть “зачуханими”, себто покинутими без ніякого догляду...
(Б. Грінченко)
;
Покинутий з дочкою та служницею у козацькому таборі, без ніякого догляду, пан Януш, сперши дух, придивлявся з-за кущів до всього, що діялось
(А. Кащенко)
;
Плаче покинута синами мати
(О. Довженко)
;
Покинутий мамою Андрушка засумував
(Г. Тарасюк)
;
Вітюньо, покинений майже цілком на руки чужинки-няньки, як здоровенький, гуляв цілий день та радів і ясному сонечку, і квітам, і всій принадній українській весні
(Дніпрова Чайка)
;
Віщує серце, що в палатах Ти розкошуєш, і не жаль Тобі покинутої хати...
(Т. Шевченко)
;
В околиці містечка С. є замок, від давнього часу покинутий його мешканцями, через що перебуває в занедбанім стані
(Ю. Винничук)
;
Я переходив з рук в руки серед безладних питань, розпочатих і зараз покинутих справ, хвилевих турбот, які мінялись на інші
(М. Коцюбинський)
;
* Образно.
Крикнула беззвучно навздогін
[вітрові]
покинена смерічка, хитнула верхів'ям, простягає віття, вернути хоче
(Г. Хоткевич)
;
// 
поки́нуто, поки́нено, безос. пред.
Коло клуні пашня потрушена; з пів стіжка, чи збито, чи не збито, а забуто й покинуто...
(Марко Вовчок)
;
Роботу покинуто .. Годинка сну осміхається трудягам
(М. Коцюбинський)
;
Утяли двадцять чотири дубки трохи до часу... На ввесь ліс тільки й було таких двадцять чотири – ще не за моєї пам'яті зросли, мабуть, колись на маяки покинуто їх
(Л. Яновська)
;
Така їхня доля. Їх
[бійців загону]
давно вже покинено напризволяще, на самих себе
(І. Багряний)
.
2
.
у знач. прикм.
Який залишився без догляду, уваги, яким перестали цікавитися, займатися
.
Орестові Білинському здалося, що Річинська, незважаючи на присутність дочок і маси родичів, .. почуває себе не тільки самотньою, але й покинутою
(Ірина Вільде)
;
Ліворуч, серед степу, чорніла, немов купа землі, напівзруйнована й покинута казахська зимівля
(О. Донченко)
;
Хапаючись за дерева, спустився
[Денис]
в яр і скоро знайшов покинуту, обгороджену ветхим тинком лісову криницю
(Григорій Тютюнник)
;
Це була дивна церква – покинута і висохла, як дерево
(С. Андрухович)
.