СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ПОКИ́ДАТИ
, аю, аєш, док.
1
.
кого, що.
Кинути все або багато чого-небудь, всіх або багатьох
.
Ватя підвелася навшпиньки, нарвала яблук і покидала їх на траву
(І. Нечуй-Левицький)
;
Замурзані молочною кашею малята, як тільки уздріли боярина, покидали ложки і кинулися до нього
(В. Малик)
;
Яничари поперевертали на кухнях казани з пілавом
[пилавом]
, забарабанили по них ложками, покидали тарілки і вийшли на Серальський майдан
(Р. Іваничук)
;
// 
Абияк, недбало кинути все або багато чого-небудь
.
Спасибі, Петро оборонив, і відра позбирав, що я з ляку покидала, та проводив мене знов до криниці
(Г. Квітка-Основ'яненко)
;
Вони покидали джинси й светри на бідолашні картонні коробки і, запхавши босі ноги в черевики, почовгали туди, де мав чекати душ
(І. Карпа)
;
// 
перен.
Перейти в іншу віру
.
Переїзд за океан, тривалі поневіряння не змусили моїх батьків покидати рідну віру, хоча на тоді навіть приміщення для вірян ще не було ніякого
(з мемуарної літ.)
.
2
.
кого, що.
Кинути без догляду все або багато чого-небудь, всіх або багатьох
.
От там-то
[біля ставу]
і матері, що покидали .. і маненьких діточок, і поросяток, і птицю, і коровок
[корівок]
(Г. Квітка-Основ'яненко)
;
Люди, покидавши худобу і позбиравшись у невеличкі гурточки, вели повільні, нудні розмови
(Григорій Тютюнник)
;
// 
Вирушаючи кудись, кинути напризволяще все або багато чого-небудь, всіх або багатьох
.
Вештались тут попи й дяки, що покидали свої парафії, втікаючи од дряпіжних ксьондзів
(О. Стороженко)
;
Пересельці багато покидали хат, от і стояли вони порожнем
(Грицько Григоренко)
;
// 
Припинити щось робити (про всіх або багатьох)
.
Налякані, зняті жалем робітники покидали роботу та стояли, мов зачаровані
(М. Коцюбинський)
;
Із провулочків, із дворів, через тини, не шукаючи перелазів, вибігали жінки, покидавши роботу
(Б. Харчук)
.
3
.
що.
Кидати що-небудь якийсь час
.
Набрав повітря в груди і різко, дужо видихнув. Кортіло взять лопату, покидать сніг
(Василь Шевчук)
;
Тривалий час мучився зі спиною: покидав лопатою сніг на стоянці – відразу болі в попереку, почав займатися гімнастикою – допомогло
(з газ.)
.
4
.
безос., розм.
Укрити що-небудь (сипом, виразками і т. ін.)
.
– Я ще вчора хотіла була забігти до вас, та з корівкою загаялась: отакими, не в мою міру, шипаками
[наривами]
по дійках покидало!
(Л. Яновська)
.
(1)
 
Поки́дати чуби́,
заст.
ставати солдатами
.
Наші хлопці покидали чуби
(Ганна Барвінок)
.