ПОКИ́ДАТИ

, аю, аєш, док.

кого, що.

Кинути все або багато чого-небудь, всіх або багатьох

Ватя підвелася навшпиньки, нарвала яблук і покидала їх на траву

(І. Нечуй-Левицький)

;

Замурзані молочною кашею малята, як тільки уздріли боярина, покидали ложки і кинулися до нього

(В. Малик)

;

Яничари поперевертали на кухнях казани з пілавом

[пилавом]

, забарабанили по них ложками, покидали тарілки і вийшли на Серальський майдан

(Р. Іваничук)

;

Абияк, недбало кинути все або багато чого-небудь

Спасибі, Петро оборонив, і відра позбирав, що я з ляку покидала, та проводив мене знов до криниці

(Г. Квітка-Основ'яненко)

;

Вони покидали джинси й светри на бідолашні картонні коробки і, запхавши босі ноги в черевики, почовгали туди, де мав чекати душ

(І. Карпа)

;

перен.

Перейти в іншу віру

Переїзд за океан, тривалі поневіряння не змусили моїх батьків покидати рідну віру, хоча на тоді навіть приміщення для вірян ще не було ніякого

(з мемуарної літ.)

кого, що.

Кинути без догляду все або багато чого-небудь, всіх або багатьох

От там-то

[біля ставу]

і матері, що покидали .. і маненьких діточок, і поросяток, і птицю, і коровок

[корівок]

(Г. Квітка-Основ'яненко)

;

Люди, покидавши худобу і позбиравшись у невеличкі гурточки, вели повільні, нудні розмови

(Григорій Тютюнник)

;

Вирушаючи кудись, кинути напризволяще все або багато чого-небудь, всіх або багатьох

Вештались тут попи й дяки, що покидали свої парафії, втікаючи од дряпіжних ксьондзів

(О. Стороженко)

;

Пересельці багато покидали хат, от і стояли вони порожнем

(Грицько Григоренко)

;

Припинити щось робити (про всіх або багатьох)

Налякані, зняті жалем робітники покидали роботу та стояли, мов зачаровані

(М. Коцюбинський)

;

Із провулочків, із дворів, через тини, не шукаючи перелазів, вибігали жінки, покидавши роботу

(Б. Харчук)

що.

Кидати що-небудь якийсь час

Набрав повітря в груди і різко, дужо видихнув. Кортіло взять лопату, покидать сніг

(Василь Шевчук)

;

Тривалий час мучився зі спиною: покидав лопатою сніг на стоянці – відразу болі в попереку, почав займатися гімнастикою – допомогло

(з газ.)

безос., розм.

Укрити що-небудь (сипом, виразками і т. ін.)

– Я ще вчора хотіла була забігти до вас, та з корівкою загаялась: отакими, не в мою міру, шипаками

[наривами]

по дійках покидало!

(Л. Яновська)

◇

(1)

Поки́дати чуби́,

заст.

–

ставати солдатами

Наші хлопці покидали чуби

(Ганна Барвінок)