СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ПО́КВІЛ
див.
по́квол
.
ПО́КВОЛ
, ПО́КВІЛ, волу, ч., діал.
Наруга, знущання
.
[
Сотник
:]
О, пекло, ні!.. Не дам на поквіл доні, Не попущу, щоб назнущався кат...
(М. Старицький)
;
[
Стеха
(до Бичка):
]
І що ж би то я була за мати, щоб пхала свою дитину на поталу та на поквол людям, на глум усьому хрещеному мирові?
(М. Кропивницький)
;
– Нема Божої правди на світі!.. Та, мабуть, і Бога нема, бо якби був, то не дав би одних на посміх і поквол другим...
(А. Кримський)
.