ПОКВА́ПНИЙ
, а, е.
1
. Те саме, що поква́пливий 1
. – Угри не поквапні помагати нам, хоч і їм самим грозить та сама навала
(І. Франко)
;Підлетів на змиленім коні поквапний джура
(Я. Качура)
;В кожному разі все як слід обдумати, не бути поквапним, не зловитися на провокацію, не датися взяти голими руками
(У. Самчук)
.2
. Те саме, що поква́пливий 2
. Олександр Іванович не чув навіть, як до кімнати широкими, поквапними кроками ввійшла Ніна Олександрівна
(О. Кобилянська)
;Пам'ятайте тільки, що ви теж будете такими, як ми, – стережіться вимовити поквапне слово
(Ю. Яновський)
;Спереду в молочному світанку побачив
[Захар]
уже безкраї лани рудого сухого кукурудзиння. Безмежне, мовчазне і якесь недбало кинуте в поквапнім збиранні врожаю качанів(Іван Ле)
;У ясновельможного мала бути не така смерть – поквапна, сором'язлива, що не дала навіть попрощатись
(І. Пільгук)
.