ПОКАЧА́ТИ
, а́ю, а́єш, док.
1
. кого, що.
Качати (у 2–7 знач.) якийсь час
. Глянь, як кішка: покачає лапкою клубок та й кине, а тоді знов
(Сл. Б. Грінченка)
;Можна б гайнути поміж кущами, зайця вигнати чи наскочити на їжака, покачати його лапою по траві
(Григір Тютюнник)
;Чоловік не посіє, не розсипавши, а собака не з'їсть, не покачавши
(Номис)
;Взявши одне, покачав його
[стебло гірчаку]
між долонь, обчистив тонку шкірку(Є. Доломан)
;Покачав
[пан Вербовський]
головою і направив свого коня до брами(Д. Білий)
;Прошка цей недавно демобілізувався і тепер працює на водокачці, а після роботи, йдучи додому, ніколи не мине нагоди покачати воду і тут
(О. Гончар)
;Дядько Іван, що обов'язково мусив сказати про все, про що тільки не йшла мова, цілком “авторитетно” заявив: – Ге, почекайте, ось Ла-Ман покачає. – Не Ла-Ман, а Ла-Манш, – поправив хлопчик
(О. Шугай)
;Інформацію з нового сайту можна покачати лише після його ретельної перевірки на наявність шкідливих вірусів
(із журн.)
;Навіть якщо немає можливості відвідувати зал, завжди можна знайти час побігати та покачати прес
(з газ.)
.2
. що.
Качаючи (у 1 знач.), вирівняти (усе або багато чого-небудь)
. Покачай коржі
(Сл. Б. Грінченка)
;Вона пооджимала свої сорочки, другого дня одзолила, попрала й покачала
(І. Нечуй-Левицький)
;Вчора він, при нагоді скористувавшись зайвиною гарячої води в казані, виправ свою білизну, висушив її на сонці й покачав
(В. Підмогильний)
;Для приготування англійських булочок поділіть тісто, сформуйте кульки, покачайте кожну з них об поверхню стола чи дошки, а потім притисніть
(з навч. літ.)
.