СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ПОКАХИ́КУВАННЯ
, я, с.
Дія за знач. покахи́кувати і звуки, утворювані цією дією
.
Боцман поглянув на водолаза й механіка, лукаво їм підморгнув і відповів Костеві бравим покахикуванням
(Ю. Яновський)
;
Вже як вкинув
[Мусій]
мішанку в ясла, озирнувся на стримуване покахикування
(В. Речмедін)
;
Западає тиша, в якій вряди-годи чується порипування крісла, чиєсь покахикування
(С. Андрухович)
;
Треба пройти повз кiмнату тещi й тестя (а вони навмисно залишали свої дверi вiдкритими) i почути їхнє єхидне покахикування
(І. Роздобудько)
.