ПОКАТО́ВАНИЙ
, а, е.
Дієпр. пас. до покатува́ти.
А завтра побитих, покатованих, цілою валкою поженуть селян із слободи на місто, у в'язницю
(А. Головко)
;Це ж який інший народ зміг би, тікаючи з палаючої тюрми, винести на своїй покатованій спині тих, хто його в цю тюрму заганяв, тих, хто його у цій тюрмі неволив
(Є. Дудар)
;//
покато́вано, безос. пред.
Батька зимою 41 року було спіймано й покатовано дуже, і розстріляно. Матір восени 41-го вбили німці
(з мемуарної літ.)
;//
у знач. ім. покато́ваний,
ного,
ч.; покато́вана, ної,
ж.Той (та), кого покатували, помордували, взяли на тортури
.Мартинюк поділив .. покатованих залежно від стану ран і розповів присутнім, як треба за ними доглядати
(Л. Дмитерко)
.