СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ПОКАРЛЮ́ЧИТИ
, ить, кого, що, розм.
Док. до карлю́чити.
Легені розправиш – ноги покарлючить... Ноги розправиш – легені покарлючить... Туристи, одне слово!
(Остап Вишня)
;
// 
безос.
– Ото аж так далася
[війна]
тобі взнаки? А наче ж і не покарлючило анітрохи. Тільки й того, що кульгаєш трохи
(А. Головко)
;
Доля зіграла з ним злий жарт – сам ревматолог, людей лікував, а тепер не міг поворухнути кінцівками, від болю суглоби покарлючило
(з газ.)
.