ПОКАРА́ТИ
, а́ю, а́єш, кого, що.
Док. до кара́ти.
Недолю співаю козацького краю; Слухайте ж, щоб дітям потім розказать, Щоб і діти знали, внукам розказали, Як козаки шляхту тяжко покарали За те, що не вміла в добрі панувать
(Т. Шевченко)
;– Признавайся, хлопці, хто онуч не вміє намотувати, то зараз покажу. В поході за намуляну ногу неодмінно покарають
(М. Трублаїні)
;Ізяслав захопив Київ і жорстоко покарав повсталих
(В. Нестайко)
;– Великий княже Володимире, ось уже бiльше року, як готи-германцi чинять безчинства в Араянi, але ж вони твої данники, то чи не взяв би ти нас пiд свою звитяжну руку i не покарав зайд
(В. Рубан)
; * Образно.
Коли ж понуро обвисали потріскані крила
[вітряків]
.., село розповзалося світ за очі, в ті краї, де безхліб'я не покарало землю і людей(М. Стельмах)
;//
Побити за якусь провину
.Баба Христя, піднявши коромисло, урочисто наближалась до теляти з явним наміром суворо покарати злочинця
(О. Донченко)
;Господаря постоялого двору покарали батогами і відправили будувати нову столицю Московського царства (зрозуміло, що винний все заперечував і бурмотів якусь нісенітницю про невідомо куди зниклих інших постояльців-малоросів)
(Д. Білий)
;//
Стратити, знищити, убити
.Лиходiйний вчинок полковника Маховського, котрий без суду й позовiв покарав смертю сенатора i воєводу, цей розбiйницький, самоправний вчинок збурив увесь Корсунь i пiдняв усiх проти Маховського
(І. Нечуй-Левицький)
;[
Гелена
(оточена молодими вояками; раптом згорда):]
Чоловіче! Ти справді хочеш покарать мене?(Леся Українка)
.(1)
Покара́ти на смерть
– стратити, убити
.Солов'я-розбійника покарали на смерть за всі його злочинства, а Ілля Муромець зостався жити у князя Володимира
(з казки)
;Сталося так, що уличі покарали на смерть його
[Вепра]
сина за татьбу, а я не зумів захистити(Д. Міщенко)
;Я побачив високе вогнище, на якому спалювали чудової вроди дівчину, побачив людей у сутанах, які говорили про любов тим, кого мали завтра покарати на смерть
(Валерій Шевчук)
.