ПОКА́РАНИЙ
, а, е.
Дієпр. пас. до покара́ти.
Ми вже покарані. Страшніше покарати Сам грізний бог Адонаї не може
(Леся Українка)
;[
Стеха
:]
Карай, карай мене, мій нещасний талану! Мало, ще мало я покарана!(М. Кропивницький)
;Зміст поеми становить трилітнє блукання вовкулакою героя Володьки, покараного закляттям відьми
(М. Зеров)
;Шостопалько, як покарана дитина, довго тримався, ціпив зуби і таки заплакав
(Іван Ле)
;Сава робить здивовано-болісні очі, такий погляд буває у несправедливо покараного батьками трирічного хлопчика
(С. Процюк)
;//
пока́рано, безос. пред.
Усіх товаришів покарано, а Шевченка за його той “Сон” – найтяжче
(Панас Мирний)
;Думав він про те, що Горленка покарано по заслузі
(З. Тулуб)
;Служники полегшено зітхнули: лихо пронесло, нікого не покарано
(М. Дашкієв)
;//
у знач. ім. пока́раний,
ного,
ч.; пока́рана, ної,
ж.Той (та), кого покарали
.Тут уже всі зареготали, навіть покараний
(О. Довженко)
;В два ряди вишиковували солдатів, давали кожному палицю в руки, покараного роздягали до половини і вели з зав'язаними назад руками між цими рядами
(О. Іваненко)
;Коли останнього покараного відвели до холодної, Митрофан гукнув до юрби: – Це лише перший урок!
(Микита Чернявський)
.(1)
Пока́раний на смерть
– страчений, убитий
.Два стражники порушили закон печер: заснули на посту й випустили на волю одного, а потім другого бранця-ворога. За це вони будуть покарані на смерть
(В. Близнець)
;Єдине, що я жадаю усім серцем – щоб він був виправданий. Повірте мені, жахлива думка, що невинна людина через мене покарана на смерть, отруїла б і, безперечно, скоротила б решту мого життя
(Д. Паламарчук, пер. з тв. Стендаля)
.