– Грегоре, серце моє! Чи ти з ким бився, чи на тебе напали розбійники? Хто це тебе так покалічив? – питаю я в його

Господин старшина .. кажуть Василеві: “Іди ж ти геть з моїх очей, бо щоб, бува, і я тебе не покалічив різками”

Зла хвиля кидала мене на гострі камені, і я покалічила ноги

Одна група батярів знайшла десь стару австрійську гармату і доти з неї стріляла, доки та не вибухнула й не покалічила їх

– Гай-гай! Бери-но, небоже, та доволочуй, бо вечір близько. Та й вибирай отой дріт, бо мої ноги геть покалічив...

Гнав мене лис І у поле, І у ліс, Загубив я шапку, Покалічив лапку

Я нічого Михводію не сказав тоді, що він тому похлібнику руку покалічив

А скілько беріз покалічили вони, вертячи їх весною за соком?

Правда, не обійшлось без шкоди – цензура .. покалічила потроху “Серед степів”, вірші Кримського, а особливо моє оповідання “Лялечка”

Він заслуговував бути тут рабом, служити їм і вклонятися їм у страху, що в нього заберуть його улюблену справу.., що його амбіції непоправно покалічать

За мить зруйнувала розлучниця життя мого сина, покалічила душі дітям

Вона вчилася трьох мов: української, польської й німецької. Чужих мов, очевидно, не вивчилась, а свою рідну покалічила

– Що на ярмарку? Може, коні понесли та перекинули воза? Може, вас покалічило? – питаюся

Одне лихо – на милицях стрибає Сашко. Міною його покалічило ще хлопчаком