СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ПОКАЗУ́ХА
, и, ж., розм.
Показування чого-небудь у прикрашеному вигляді, що не відбиває справжньої суті справи; щось показне
.
Ох і заїдає нас ота показуха гемонська! – Ні, чого ж .. Показуха показухою, а дівчата, що не кажи, працюють з вогником, з вигадкою
(В. Козаченко)
;
На закачаних по лікоть рукавах сніжно біліють обідки спідньої сорочки. Може, це умивання – показуха перед нами, однаково молодець
[лейтенант Івченко]
(Є. Доломан)
;
Він вчитувався у її прощальний вірш, який передала мати Русі, і бачив, що усе це тільки гра, показуха. Вона намагалася його повернути
(Ю. Винничук)
.