СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ПОКАЗО́ВИЙ
, а, е.
1
.
Який дає уявлення про що-небудь, дає підстави для висновків; характерний, типовий (у 1, 2 знач.)
.
В Ігорка дуже показовий ніс, по якому зразу видно, що йому ця бесіда не дуже подобається
(Л. Денисенко)
;
Хоч спадок А. Петрицького в оформленні часописів не дуже великий, але яскравий і самобутній, показовий для розвитку української журнальної графіки двадцятих років минулого століття
(з наук. літ.)
.
2
.
Улаштований для загального ознайомлення; прилюдний
.
Показовий суд відбувся в клубі. Людей набилося повно
(Д. Ткач)
;
Сідалковський вирішив був дати один показовий сеанс масового розповсюдження автобусних талончиків
(О. Чорногуз)
;
Кейтаро влаштував для вояків показовий виступ: двоє ботів
[генетично модифікованих істот]
на закритій території, знаходячись під перехресним вогнем, атакували манекени
(М. Кідрук)
;
Він дезертирував з фронту, і над ним хотіли влаштувати гучний показовий процес
(С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека)
.
3
.
Який є взірцем для інших; зразковий (у 2 знач.)
.
Тепер .. килима не було, а підлога втратила свій блиск показовий
(І. Багряний)
;
– Показовий колгоспний сад .. закладаємо, а з посадматеріалом сутужно
(О. Гончар)
;
Організатори зустрічі повезли Івана Миколайчука й Ліліан Сабатьє з перекладачем у показове село Березовичі біля Володимира-Волинського
(з газ.)
.