ПОЙМА́ТИСЯ

, заст. ПОНІМА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПОЙНЯ́ТИСЯ, заст. ПОНЯ́ТИСЯ, пойму́ся, пойме́шся, док.

Покриватися (водою); перетворюватися на воду (про сніг, лід)

– Бачиш, – обізвалась вона, – як той сніг водою понявся?

(М. Коцюбинський)

;

* У порівн.

Не пам'ятаю вже – чи влітку це було, Чи взимку, восени, чи, може, і весною; П'ятнадцять років лиш відтоді перейшло, А от забулося, мов понялось водою

(М. Рильський)

Укриватися (у 2 знач.) чим-небудь по всій поверхні

Бур'яном понімається земля родюча

(Марко Вовчок)

;

Вночі земля дубіла від морозу, поймалась тонким, блискучим, мов скло, льодком

(В. Козаченко)

;

А ще й не стара

[мати]:

чорне волосся, що я так любив малим розпускать, де-не-де тільки сивою павутиною понялось

(Д. Мордовець)

;

Надезя перестала читати й витріщала на маму очі; в неї очі пойнялись слізьми

(І. Нечуй-Левицький)

;

Батькові щоки пойнялися рум'янцем. Видно, йому ніяково було слухати від сина те, що мусив би сам знати

(В. Малик)

Охоплюватися чим-небудь

Не вспіли бусурмани й гармат набити, а вже вогнем пойнялися їхні галери

(А. Кащенко)

;

Раптом небо понялось вогнем

(М. Коцюбинський)

;

Полум'ям скрізь, по високих місцях, пойнялись суходоли

(М. Зеров)

;

Ще було ясно... тільки край неба понявся рожевим сяйвом

(Л. Старицька-Черняхівська)

;

Закриватися, заволікатися (імлою, туманом і т. ін.)

Гордій Отава бачив увесь Київ так, неначе піднімала його дивна сила над містом, але все поймалося для нього сірою імлою

(П. Загребельний)

;

Замовк величний бір, .. В вечірню млу понявсь його сумний убір

(М. Старицький)

;

Було ще по-літньому тепло, тільки берести за Хрещатим Яром пойнялися першою сивиною

(І. Білик)

;

* Образно.

Все давно пойнялося туманами спогадів: і та зима під час війни.., і ті довгі роки в дитбудинку

(В. Собко)

перен.

Сповнюватися, перейматися яким-небудь почуттям, якоюсь думкою і т. ін

Оленка слухала, і її очі поймалися смутком

(Ю. Мушкетик)

;

Коли хан уп'явся у молоду дівчину своїми ласими очима, затріпотіла Марина за свою долю, душа її пойнялася смертельною розпукою

(А. Кащенко)

;

У Ремо майнула думка: “Він таки дійсно вірить, що я приїхав за ним, що я таки дійсно фанатично пойнявся мусульманством”

(Олесь Досвітній)

;

Ти все стоїш в моїй тяжкій скорботі, твоїм нещастям серце пойнялось моє недужне

(В. Стус)

тільки док., заст.

Одружитися

– Не сподівались, щоб старого Хмари дочка та з кріпаком пойнялася!

(Марко Вовчок)

;

[

Христя

(до Олени):

]

Ми вже кохаємось собі давно-давно! А як ми собі поняли́ся – так аж чудно!

(М. Кропивницький)

;

Старша

[сестра]

рік тому назад була понялася з одним чиновником, та він скоро захирів і швидко після весілля вмер

(А. Кримський)

;

Зійтися, з'єднатися

Я з п'яницею, з ледащицею, жити не поймуся

(П. Чубинський)