ПО́ЙДА

, и, зневажл.

ч. і ж., діал.

Непосида, побігайка

Охрім в корчмі Пойді кумі Весільних затягає

(П. Гулак-Артемовський)

ж.

Хвойда (у 1 знач.), повія

– Не буде тобі мого прощення, пойдо німецька, не буде! Ти всі мої жилочки випекла ганьбою

(Григорій Тютюнник)

;

Вона дотошно перераховувала усiх коханок, навiть останнiх пойд, що отримували за це платню i якi приїздили на дачу в немiрянiй кiлькостi

(О. Ульяненко)