ПОЇ́СТИСЯ

, ї́сться, їдя́ться, док., розм.

діал.

Док. до ї́стися 2.

Свої собаки поїлися

(Номис)

Бути з'їденим, спожитим

Та старий Максим міркує: “Поїдяться крашанки, А коли підсипем квочку, Будуть згодом курочки”

(О. Олесь)

;

безос.

– А женiть ви цю худобу на пашу, та не забувайте i помiч нашу, як хто iз наших родiв .. до вас коли приб'ється, хай йому у вас смачно поїсться i поп'ється, – сказав їм Кий

(В. Рубан)