СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ПІДЛО́ГА
, и, ж.
Дощане, паркетне і т. ін. покриття у приміщенні, по якому ходять
.
Біжить щось по коридору, як підкований кінь, найшвидшим галопом і просто аж креше підлогу: цок, гуп..!
(Леся Українка)
;
Східці вели в сухе приміщення з дерев'яною підлогою
(М. Шеремет)
;
У командирській землянці, де досі була долівка, хлопці настилають підлогу з вільхових обаполів
(Є. Доломан)
;
Малий Адзьо будився на рип дощаних підлог і здвиг ходи за стіною – й бачив золотаву смужку світла, що пробивалася з-під дверей дитячої
(О. Забужко)
;
// 
рідко.
Те саме, що долі́вка.
Краплі .. били з розгону в підлогу, видовбували собі лунки, і скоро наша долівка стала такою подзьобаною, як на картинках Місяць, – вся в дірочках і ямках
(В. Близнець)
;
Під ногами шелестить цар-зілля. Баба Оришка любить ним покривати долівку на Зелені свята. Хлопець переступив поріг, ступив на підлогу
(О. Бердник)
.