СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ПІ́ДЛО
.
Присл. до пі́длий 1
.
Злостився
[Марченко]
на тих, кого донині любив, кого поважав, на тих, кого толерантно терпів, – на всіх одразу. Вони підло користувалися його добротою, його лібералізмом
(Ю. Мушкетик)
;
Брат підступно напав на неї, вразив сонними чарами, можна сказати, підло вдарив їй у спину
(О. Авраменко)
;
Ви підло користуєтесь почуттям, яке в мене колись було до вас, але якого вже немає
(Д. Паламарчук, пер. з тв. Стендаля)
;
// 
у знач. пред. Дуже погано, недобре кому-небудь (про фізичний або моральний стан)
.
Настільки прикро, підло і гірко йому ще не бувало – Карл-Йозеф Цумбруннен хотів би вилізти з власної шкіри і довго топтати її тяжкими безжальними черевиками
(Ю. Андрухович)
;
// 
у знач. пред. Варте осуду, не годиться, є неприйнятним
.
– Читати чужий лист, хоч би він був і загублений, – се підло, підло!
(Г. Хоткевич)
.