ПІ́ДЛІСТЬ
, лості і лости, ж.
1
. Властивість за знач. пі́длий.
Я й бачив горе скорше, ніж провину, Зрів слабість там, де другі підлість зрять
(І. Франко)
;Гоголь боровся – свідомо і невтомно – з людською пошлістю і підлістю, з моральними вадами людини
(М. Рильський)
;Підлість і жорстокість побільшуються від ученості – так вважали наставники цього війська, тому невтомно вчили й учили яничарів до самої смерті, домагаючись найвищого вміння й досконалості
(П. Загребельний)
;– Нащо то вам так пильно порпатись у моїй резолюції? .. – А нащо? То самі знаєте, що не від підлости і не з цікавости, а лиш заради історичної правди
(Г. Тарасюк)
.2
. Підлий учинок
. – Доки він у мене в печінках сидітиме?! – кричав Йонька, і по його писклявому, аж повискуючому, голосу було видно, що сварка йде вже давно і що вона досягла вже тієї вершини, коли старий був здатний на всяку підлість
(Григорій Тютюнник)
;– Попереджую, я вимогливий і суворо караю за будь-яку підлість і брехню
(С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека)
.