СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ПІ́ДЛИЙ
, а, е.
1
.
Який викликає осуд
.
Підле вбивство парламентерів викликало гнів, хвилю обурення серед наших військ
(О. Гончар)
;
Роксолана ненавиділа ту силу і саме себе за те, що дає притулок у своїй душі почуттям низьким і підлим
(П. Загребельний)
;
// 
Схильний до негідного вчинку, здатний на такий учинок
.
О, ці підлі боягузи не сміють виступити одверто, ці раби не мають одваги вхопити руками батіг, що лупить їх
(В. Винниченко)
;
Начальником поліції він став з першого ж дня фашистської навали і з першого ж дня почав наганяти жах на весь район. Від руки цього підлого виконавця фашистських наказів загинули десятки людей
(О. Довженко)
;
Ти все-таки вистежиш його, підлого злодіяку, і, відібравши свій рідний гаманець, поїдеш назад у гуртожиток
(Ю. Андрухович)
;
// 
у знач. ім. пі́длий,
лого,
ч., зневажл.
Той, хто своїми вчинками викликає осуд
.
Мухи сідають на ранах, Пчоли на квітках пахучих; Добрий все бачить лиш добре, Підлий лиш підле у других
(І. Франко)
;
// 
Уживається як лайливе слово
.
– А хто своїх бісових вилупків натравляв кидатись груддям? Скалічити ж дитину можна: печінки одбити, око вибити... Підлі, не знаєте?
(Панас Мирний)
;
// 
у знач. ім. пі́дле,
лого,
с.
Те, що викликає осуд, негативне ставлення
.
Одійде в морок підле і лукаве, Холуйство у минувшину спливе, І той ніколи не доскочить слави, Хто задля неї на землі живе
(В. Симоненко)
;
[
Живописець
:]
.. Мудро ви вчинили, натякнувши Тімонові, що між людьми нерідко Високе вниз іде, а підле – вгору
(І. Драч, пер. з тв. Шекспіра)
.
2
.
розм.
Дуже поганий; препоганий
.
Взагалі – переживаємо підлі часи. Суспільність забита, залякана, втомлена
(М. Коцюбинський)
;
[
Професор
:]
Надзвичайно підла погода. Вдень було ясно, а тепер дощ і сніг
(І. Кочерга)
;
– Петер... Який дикий, підлий сон. Ще все повернеться! Ти не вмреш! – безумно говорила вона, підтримуючи голову чоловіка
(О. Бердник)
;
Вбраний був у підлу одіж. В старий гранатовий жупан, сіру свиту
(Г. Колісник)
;
– Так, я розумію... – кивав я, а сам думав: “Ось він – підлий настрій відвертощів о пів на третю ночі!”
(Любко Дереш)
.
3
.
заст.
Незнатний, простий (у 7 знач.)
.
– Відомо було, що руський цар одружений з грецькою царівною. Але ніхто не знав про те, що вона вмерла і що він узяв собі в жони дівчину з підлого роду...
(П. Загребельний)
;
– Нехай не пишається вельми. Вона є королева, я ж єсмь сестра королю. Й не підлого роду, а таки ж княжого, як і вона сама
(І. Білик)
.