СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ПІДЛЕ́СЛИВИЙ
, а, е.
Схильний підлещуватися до кого-небудь
.
Підлеслива людина – гадюка під квітами
(приказка)
;
Юрко був розумний, хитрий та підлесливий
(І. Нечуй-Левицький)
;
Підлесливий і раболіпний Гобарт благоговів і тремтів перед титулами
(П. Мовчан, пер. з тв. Р. Сабатіні)
;
// 
Який сповнений лестощів, виражає улесливість (про погляд, ставлення, вислів і т. ін.)
.
Пріор, хоч і не зводив з патера Гаудентія свого пильного погляду, не слухав уже його підлесливої, трохи во́давої
[водявої]
і одностайної бесіди
(І. Франко)
;
Гордіюк розумів лиш одну форму відносин: низький уклін, підлесливу ухмилку
[усмішку]
і виконання всіх, найдурніших навіть, велінь
(Г. Хоткевич)
;
За роки бродяжництва він одвикнув од такого поводження. Від усіх цих уклонів, присідань, підлесливих поглядів, масної солодкої їжі, млосного комфорту...
(В. Бойченко, пер. з тв. Р. Стівенсона)
;
// 
у знач. ім. підле́сливий,
вого,
ч.
Той, хто схильний до лестощів
.
Бережись підлесливого, як потайного собаки!
(прислів'я)
;
– Жени геть тихесеньких і підлесливих, що повзають біля твоїх стіп. Мовчунів, які не дорікають тобі нічим, навіть образи твої мовчки зносять
(Р. Іванченко)
.