Даша здригнулась. Їй було чуже і незнане підленьке вміння приховувати за словами справжні думки й почуття. Все, що говорила Даша, йшло від щирого серця

Для його підленької душі було байдуже, чим скінчиться допит: чи розповість полонянка що-небудь, чи ні.., він бажав тільки одного: насолоди, звірячої хтивої насолоди від споглядання людських мук

Павло говорив.., а в підсвідомості гарячково пульсувала підленька, отруйна думка, що саме таким чином і розв'яжеться дилема, про яку говорив Платон