ПІДЛАБУ́ЗНИЦЬКИЙ
, а, е.
Стос. до підлабузництва
. Попри те, що завершальна фраза вийшла аж надто підлабузницькою, Анатолій Захарович лишився задоволеним
(М. Кідрук)
; * Образно.
Поточків дрібних підлабузницькі хори Дзвенять – рекламують безпам'ятну юність
(І. Муратов)
;//
Власт. підлабузнику, підлабузниці
.Зневажав і ненавидів
[Сивоок]
Агапіта за його підлабузницьку натуру, за властивість легко визнавати свою нижчість перед кожним, хто бодай натяком давав знати про свою вельможність або просто силу(П. Загребельний)
;– Мудро, найдостойніший Мамсир-мурза! – не втримався я від підлабузницького компліменту
(В. Кожелянко)
;Марлу певним чином тішила відсутність у дівчини недоумкуватого пафосу напівінтелектуалів і трохи дратував її підлабузницький смішок
(І. Карпа)
.