СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ПІДЛАБУ́ЗНИЦЬКИЙ
, а, е.
Стос. до підлабузництва
.
Попри те, що завершальна фраза вийшла аж надто підлабузницькою, Анатолій Захарович лишився задоволеним
(М. Кідрук)
;
* Образно.
Поточків дрібних підлабузницькі хори Дзвенять – рекламують безпам'ятну юність
(І. Муратов)
;
// 
Власт. підлабузнику, підлабузниці
.
Зневажав і ненавидів
[Сивоок]
Агапіта за його підлабузницьку натуру, за властивість легко визнавати свою нижчість перед кожним, хто бодай натяком давав знати про свою вельможність або просто силу
(П. Загребельний)
;
– Мудро, найдостойніший Мамсир-мурза! – не втримався я від підлабузницького компліменту
(В. Кожелянко)
;
Марлу певним чином тішила відсутність у дівчини недоумкуватого пафосу напівінтелектуалів і трохи дратував її підлабузницький смішок
(І. Карпа)
.