ПІДЛАБУ́ЗНИЦТВО
, а, с.
Властивість за знач. підлабу́зницький; поведінка, вчинки підлабузника
. Але скажіть: хіба може сурйозна людина пускатись на хитрощі, на підлабузництво, на підкуп? Ні
(У. Самчук)
;– Товаришу сержант, ви – геній військової мислі! – Одставити підлабузництво! – гримнув Султанов
(П. Загребельний)
;Хлопці приїхали привітати його з днем народження. Це зворушило Дмитра Івановича, то більше він знав, що тут не було підлабузництва, намагання сподобатися начальству – всі троє на таке були просто нездатні
(Ю. Мушкетик)
;І хлопці-пастухи, розбещені двірським життям, чиї бійки, лицемірство, підлабузництво безперечно підлягали суворому осуду.., мали на обличчях вираз, властивий дітям, які ще не відають, що то є правдивий гріх
(Г. Пагутяк)
.