СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ПІДЛАБУ́ЗНИТИСЯ
ПІДЛАБУ́ЗНЮВАТИСЯ
, ююся, юєшся, недок., ПІДЛАБУ́ЗНИТИСЯ, нюся, нишся, док., до кого і без дод.
1
.
Те саме, що підле́щуватися.
Юрко все запобігав ласки в батька та в матері та підлабузнювавсь до їх
[них]
(І. Нечуй-Левицький)
;
Горобенка неприємно вразило це величання по батькові. Раніш .. цей купець кидав йому з милості два-три слова, називаючи тільки Костиком. Підлабузнюється тепер чогось...
(Б. Антоненко-Давидович)
;
Останні слова вона вимовила з деякою іронією, бо недолюблювала цього .. лицемірного молодого чоловіка, який уміє, якщо це йому вигідно, підлабузнюватись навіть до тих, кого зневажає
(Я. Гримайло)
;
Багатий швидше наперед виступає, щоб собі попереду поспішитись та до пана підлабузнитися
(О. Іваненко)
;
Ґолду сусіди називали “пані докторова”, і вона тим дуже пишалася, а коли ми хотіли до неї підлабузнитися, то теж казали “пані докторова”, і вона нас не шпетила за наші витівки
(Ю. Винничук)
.
2
.
розм.
Підлещуючись, загравати з ким-небудь, залицятися до когось
.
Пізнала
[Мотря]
Івана Носа, старшину Прилуцького полку, котрий перед кількома роками підлабузнювався до неї, а на котрого вона й дивитись не хотіла
(Гео Шкурупій)
;
Підлабузнивсь до Горлиці Горобець, Наче справді запорозький молодець: “Ой, послухай, голубонько, не журись, Ти на мене, молодчика, подивись!”
(Л. Глібов)
.