СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ПІДКУ́ШУВАТИ
, ую, уєш, діал. ПІДКУ́СЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДКУСИ́ТИ, ушу́, у́сиш, док.
1
.
кого, що.
Кусаючи знизу, псувати
.
Самиці суничного кліща зимують біля основи листкових черешків і з початком весни підкушують їх, що призводить до загального ослаблення рослини, деформації вегетативних органів і плодів
(з навч. літ.)
;
// 
рідко.
Злегка стискаючи, кусати (звичайно губи)
.
У Васьки, бачу, обличчя вже посиніло від натуги, старий Зекир'я мокрий, Юнус підкусює губи
(Остап Вишня)
;
// 
у сполуч. зі сл.
нечистий
,
чорт
і т. ін., перен.
Спонукати, спокушувати кого-небудь до небажаних або непередбачених дій
.
– Думав чоловік, що .. відпочине в лісі, але де тобі! Підкусив мене нечистий витягнути той патичок і випустити отеє старе страховище
[діда],
а тепер на, маєш, неси його на плечах
(І. Франко)
;
Занавіска у вікні його хазяйки підозріло заворушилася. Підкусив його чорт ставати на теревені з маклером під самими вікнами пані Бровко
(Ірина Вільде)
;
Не знаю, який мене чорт підкусив бовкнути таке, чого не дозволила б собі жодна нормальна людина
(Ю. Винничук)
;
// 
безос.
[
Андрій
:]
Тиждень мовчав – благодать була! І підкусило ж мене розв'язати язика!
(З. Мороз)
.
2
.
перен., фам., кого.
Дошкуляти кому-небудь ущипливими, в'їдливими зауваженнями, натяками; підштрикувати (у 2 знач.)
.
– Дурний Грицько. Чого це він на вас уївся?.. – Звик ще за панщини людей підкушувати, та й досі не кида своєї вдачі, – увернула Одарка
(Панас Мирний)
;
– Ти, будь ласка, не підкушуй. Нейтралітет – так нейтралітет
(П. Колесник)
;
Жінки люблять підкусювати одна одну. Слово по слову, наша наставниця таки встряла в розмову з тією фрау
(О. Шугай)
;
“Свекруха в неї лиха”, – сказала якось Шухновська. А Михайло Амадейович, як завжди, підкусив: “Догоджає любимій мамуні”
(Ю. Збанацький)
;
Він не підшукував, який би ще дотеп докинути, як би її краще підкусити
(М. Білкун)
;
Тільки одного разу Гайдучок підкусив Тимоша, коли директор РТС сам привіз запчастини
(Б. Харчук)
;
– В аптеку носили важити
[коропа]?
– знов підкусив Сергій
(В. Шкляр)
.
3
.
перев. док., розм., рідко.
Трохи, небагато їсти; перекушувати (див. переку́шувати
2
).
– То моя племінниця. Заїдемо. Певно, ти нічого не їв, то й підкусиш там
(Панас Мирний)
;
Трохи засне
[чоловік],
підкусить трохи, пройдеться з батіжком наперед, підожде волів, крикне задумливо “гей!” і знов собі поважно піде уперед
(В. Винниченко)
.