ПІДКУ́РЮВАННЯ
, я, с.
Дія за знач. підку́рювати і підку́рюватися 1
. Раз якось .. довелось мені пустити дим просто в обличчя добродієві Дмитренку .. Добродій Дмитренко, внаслідок того підкурювання, чхнув
(В. Самійленко)
;Від якого часу корова схудла, не дає молока, не підпускає навіть до себе. Не помогла ні свячена вода, ні підкурювання – ніщо
(М. Коцюбинський)
;То вже належить до розряду древніх жіноцьких умінь, на кінець двадцятого століття безповоротно затрачених, як ткання на кроснах чи підкурювання бешихи...
(О. Забужко)
;У народі вірили, що підкурювання чебрецем під час великих свят забезпечить сім'ї достаток
(з наук. літ.)
;Спалення ладану символізує принесення жертви вогню, а підкурювання – один зі способів позбавлення від нечистої сили
(з навч. літ.)
.