ПІДКУРКУ́ЛЬНИК
, а, ч., іст.
У період колективізації в СРСР – образлива назва селянина, який не виявляв належного ентузіазму в боротьбі з куркулями
. Куркулями оголошували багатьох середняків. Для бідняків, які практично не мали нічого, але теж не бажали вступати до колгоспів, винайшли споріднений термін – підкуркульник
(з наук. літ.)
;– Як його звуть? – Звуть: Катранник Мирон, злісний підкуркульник; приховує предмети церкви, коли підлягають конфіскації і здачі державі
(В. Барка)
;От ти мені стільки раз докоряв, що я до куркулів жалість мав, а Гнат, той мене просто підкуркульником і досі хрестить...
(Григорій Тютюнник)
;Підозрюють, що куркулі і підкуркульники навмисне дві сваї під водою підпиляли, і трактор разом із мостом мало не сповз у річку
(М. Білкун)
.