ПІДКУРИ́ТИ

див.

підку́рювати

ПІДКУ́РЮВАТИ

, юю, юєш, недок., ПІДКУРИ́ТИ, урю́, у́риш, док.

кого, що.

Обдавати димом, зменшуючи життєдіяльність бджіл, комах і т. ін. або виганяючи їх звідкись

Піт зовсім залив його лице, річкою стікав по бороді, капав з носа. А дід одно бігає, носе

[носить]

вулики, підкурює їх, вощить та збирає рої

(Панас Мирний)

;

Макар Макарович розповідав Улянці, що цим пилом деякі пасічники підкурюють бджіл

(О. Донченко)

;

Гордій давно вже марив добути меду і ось цього разу, набравши сірників, а хлопцям звелівши принести губки, зважився підкурити бджіл

(Б. Грінченко)

;

В таборі зароїлося від людей, мов від бджіл у вулику, коли їх підкурити

(О. Маковей)

;

Обдавати димом (із лікувальною або чаклунською метою)

Тут вже й знахурка поспіла. І що то, чого не робить, чого не діє: і підкурює, і шепче, і вмива

(Г. Квітка-Основ'яненко)

;

Ворожки шептали над Маріорою, підкурювали її, поїли зіллям – нічого не помагалось

(М. Коцюбинський)

;

– Бачите, як жінки бояться. Ще доведеться їм волосся підсмалювати та підкурювати їх, щоб перепуд прогнати

(Б. Лепкий)

;

Збереже

[дитина]

собі лушпиння з хрещениної крашанки, свяченої, – як нападе пропасниця чи на людину, а чи худобину, то ним підкурюватиме

(В. Медвідь)

;

– Уже ж або обпоїла, або підкурила чимсь. А тільки він з її волі ніяк не вийде: мов тая дитина, за спідницю держиться, зовсім свого глузду рішився!

(Дніпрова Чайка)

що і без прям. дод.

Закурювати (сигарету, цигарку і т. ін.)

– А ти добряче змінилася, Євпраксіє... – замислено сказав він, підкурюючи цигарку і помічаючи, що дівчина знову дивиться в їхній бік

(І. Роздобудько)

;

К. зацікавлено вивчає мене, потім виймає цигарку і підкурює від запальнички

(Любко Дереш)

;

Він дав мені одну сигарету підкурити і запитав, звідки я

(Ю. Покальчук)

;

Вона підкурила сигарету, тримаючи її одними кінчиками пальців, і вже потім лиснула поглядом по трасі з брудними чорними калюжами

(О. Ульяненко)

;

Валерій вийшов із салону автівки і тремтячими руками намагався підкурити цигарку, але сірники ламалися, а руки не слухалися

(С. Талан)

що.

Обробляти хутро підпалюванням для надання йому певного кольору, відтінку

Великі підприємства вважають за краще купувати сирі шкурки, які одночасно з виробленням забарвлюють у потрібні кольори, підкурюють тощо

(з навч. літ.)

;

Робити жовтавим, рудуватим від довгого куріння тютюну, цигарок

Підкурювати вуса

◇

(1)

Підку́рювати / підкури́ти ла́даном

кого

–

надмірно вихваляючи, підлещуватися до кого-небудь

– Я його

[Романа]

зненавиділа. Годі вже йому підкурювати мене ладаном

(І. Нечуй-Левицький)