СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-13(А-ПОКІ́РНО)
?
ПІДКУ́РЕНИЙ
, а, е.
1
.
Дієпр. пас. до підкури́ти.
Семен відчував, як приємно гріла його перекинута в нутро раніше склянка горілки; .. і в горілчаній парі, як підкурені оси, закружляли туманні, плутані думки
(Л. Смілянський)
;
Все це важливо: підкурена Танею сигарета, зламаний сірник, поставлена посеред столу мокра попільниця і недбалий погляд Руді
(О. Ульяненко)
;
У руці в нього димила підкурена цигарка
(Люко Дашвар)
;
* Образно.
Жанна, взявши з собою кота, вважала, що вона вже справжній вояка, підкурений порохом
(Гео Шкурупій)
;
– Коли набереться в мене сто тисяч добірного війська, підкуреного порохом і загартованого в боях, з доброю зброєю та арматою, – тоді заговорю я по-іншому
(З. Тулуб)
.
2
.
у знач. прикм.
Який набув жовтуватого відтінку від підкурювання (перев. про вуса)
.
Дмитро Федорович, накручуючи підкурені непокірні вуса, ставив собі десятки різних запитань.., щоб розгадати таємницю зникнення Марусі
(В. Логвиненко)
;
Хитнулась, як від ляпаса, висока Андрієва постать, пишні житні вуса, підкурені тютюновим димом, поникли
(Р. Іваничук)
.