ПІДКУ́РЕНИЙ
, а, е.
1
. Дієпр. пас. до підкури́ти.
Семен відчував, як приємно гріла його перекинута в нутро раніше склянка горілки; .. і в горілчаній парі, як підкурені оси, закружляли туманні, плутані думки
(Л. Смілянський)
;Все це важливо: підкурена Танею сигарета, зламаний сірник, поставлена посеред столу мокра попільниця і недбалий погляд Руді
(О. Ульяненко)
;У руці в нього димила підкурена цигарка
(Люко Дашвар)
; * Образно.
Жанна, взявши з собою кота, вважала, що вона вже справжній вояка, підкурений порохом
(Гео Шкурупій)
;– Коли набереться в мене сто тисяч добірного війська, підкуреного порохом і загартованого в боях, з доброю зброєю та арматою, – тоді заговорю я по-іншому
(З. Тулуб)
.2
. у знач. прикм.
Який набув жовтуватого відтінку від підкурювання (перев. про вуса)
. Дмитро Федорович, накручуючи підкурені непокірні вуса, ставив собі десятки різних запитань.., щоб розгадати таємницю зникнення Марусі
(В. Логвиненко)
;Хитнулась, як від ляпаса, висока Андрієва постать, пишні житні вуса, підкурені тютюновим димом, поникли
(Р. Іваничук)
.