СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-13(А-ПОКІ́РНО)
?
ПІДКУ́ПНИЙ
, а, е.
Якого можна підкупити (у 1 знач.)
.
В останній хвилі .. являється князь, демаскує суддю та його підкупних помічників
(І. Франко)
;
// 
Який використовують для підкупу
.
Деякі були названі по імені, а між першими стояло й ім'я Якима, як непоборимого борця, що прилюдно застидав ворогів і кинув їм в лице підкупним грошем
(Н. Кобринська)
;
// 
у знач. ім. підку́пне,
ного,
с.
Те, чим підкупають (у 1 знач.)
.
Цигани підкинули Джулаю підкупного, хоча вони ніколи не ходили під його дахом, це було свавілля, безлад
(О. Ульяненко)
.