ПІДКУВА́ТИ
див.
підко́вувати
.ПІДКО́ВУВАТИ
, ую, уєш, недок., ПІДКУВА́ТИ, ую́, ує́ш, док., кого, що.
1
. Прибивати підкови до копит
. Укриває
[чоловік]
його [коня]
в мороз, підковує його для дороги, щоб не розбивав собі копит(І. Франко)
;Йосип підковував румаків у своєму швадроні та все придивлявся до Сухоровського
(Р. Іваничук)
;– Купив
[батько]
коня такого, що копає й кусає, та й підкував на всі чотири ноги(Л. Мартович)
;– Що ж ми будемо робити без коваля? .. Нікому буде ані косу поклепати, ані коня підкувати
(Л. Юхвід)
;//
Прибивати підкови до взуття
.– А я собі волошин хороший, А я собі коваля напросив, Аби мені чобітки підкував
(Ю. Федькович)
;Плескач казав навіть кілька пар
[чобіт]
підкувати срібними підківками, які йому зробив місцевий золотар(А. Чайковський)
.2
. перен., розм.
Додатково навчати кого-небудь або давати кому-небудь певні знання, відомості, а також спеціальну підготовку
. Громадська організація “Майстерня активних громадян” підковує активістів знанням та інструментами для боротьби з корупцією
(із журн.)
;[
Тарас
:]
Друга ультрацінна для нас річ, як ви кажете, – це той самий ентузіазм, що його ми принесли сюди з фронтів і не розгубили тут, не розбазарили його, а підкували наукою(І. Микитенко)
;– Нічого. Я тебе підкую трохи. Хоч ти й підкований!
(І. Багряний)
.◇
(1)
Підко́вувати / підкува́ти на всі чоти́ри
кого
:а)
добре навчати кого-небудь, даючи глибокі знання
.Підкував на всі чотири дядька, підкуєш і татка
(прислів'я)
;б)
карати за які-небудь вчинки
.– Гляди мені, гляди, – в тон йому сказав Артем. – Підведи тільки нас! Я тебе підкую! На всі чотири!
(А. Головко)
.