ПІДКРЕ́СЛЮВАТИ

, юю, юєш, недок., ПІДКРЕ́СЛИТИ, лю, лиш, док., що.

Проводити риску під яким-небудь текстом, словом і т. ін., виділяючи щось

Аркадій Валеріанович ще раз перечитує листа, помічає в ньому помилки на “ять”, червоним олівцем жирно підкреслює їх і ставить внизу оцінку – двійку

(М. Стельмах)

;

Вона пробувала залишати на столі яку-небудь книгу чи журнал, де підкреслювала фразу, чи навіть склад, попередньо довго вивчаючи їх, з тим, щоб наступного дня перевірити знову

(Ю. Іздрик)

;

Гнат заглянув до справи, підкреслив щось у ній олівцем

(Григорій Тютюнник)

;

З дня на день очікується велика партія корветів, фрегатів, легких есмінців і крейсерів, – вона підкреслила добре доглянутим нігтем рядок на дисплеї

(О. Авраменко, В. Авраменко)

перен.

Наголошувати на чому-небудь, виділяючи його як значніше, важливіше за інше (звичайно у викладі)

В своїх творах сучасникам своїм Шевченко підкреслював, що вони є діти славних батьків, борців за волю батьківщини – діти Кривоноса, Богуна, Наливайка

(П. Тичина)

;

Митя в усіх своїх працях підкреслює, що найбільша небезпека саме в таких “лібералах” і молоді треба йти іншим шляхом

(О. Іваненко)

;

Від риторичної прози йде традиція уживання називних окличних речень, які передують розповіді, і риторичних запитань, покликаних підкреслити певну авторську думку

(В. Русанівський)

;

Виділяти інтонаційно з певною метою під час розмови

– Чуррртанка! – вимовив Павлусь, підкреслюючи “р” у цьому слові

(О. Донченко)

;

“Дурепа” – це тяжка образа для Фросі. Вона спалахнула вже, але роблено спокійно повертає обличчя й з несхованою злістю питає: – Ну, та й чого ти губищі свої надула? “Губищі” підкреслює. “Губищі” для Горпини образа

(А. Головко)

;

– Тепер усім нелегко. Мені особливо. Ви це знаєте, як ніхто. – Слова “як ніхто” Ковбик підкреслив, ніби виділив їх жирним шрифтом

(О. Чорногуз)

;

Виявляти своє ставлення до кого-, чого-небудь поведінкою, діями і т. ін

Горленко почував себе ні в сих ні в тих. Хоч його симпатії були на козацькому боці, але він зовсім не бажав підкреслювати цього

(З. Тулуб)

;

Він ніколи не затримувався надовго біля будь-чиєї роботи. Всім своїм виглядом він ніби підкреслював свою зневагу до тих, кого оце мусив навчати

(Ю. Збанацький)

;

Два павині пера на своєму тюрбані прикрасив

[Селім]

великими рубінами, знову ж таки підкреслюючи, що не поділяє уподобань свого батька

(П. Загребельний)

;

– Мені приємно подарувати вам цю різьблену шафу моєї роботи .. Це просто моє щире бажання хоч чим-небудь підкреслити повагу і симпатію до вас

(О. Довженко)

;

Робити що-небудь яскравішим, помітнішим і т. ін. порівняно з чимсь

Інколи десь недалечко одноманітно постукував молоточком по корі дятел. Але ці звуки ще більше підкреслювали нашорошену тайгову тишу

(О. Донченко)

;

Одинокий промінь тільки підкреслював м'яку, затишну півтемряву

(В. Собко)

;

Які там сльози! Хмари лебедині Плили над нами, струмувала даль, І вірилось, що лиш на те людині, Щоб радощі підкреслити, печаль

(М. Рильський)

;

Увиразнювати, відтінювати що-небудь, перев. у протиставленні чомусь

Зелене світло настільної лампи падало на обличчя генерала, підкреслювало глибокі зморшки на лобі, сивину волосся

(І. Багмут)

;

Його

[повстанця]

справжню чоловічу вроду підкреслювало гладенько поголене лице

(А. Кокотюха)

;

Щоб не намочити волосся, Терезка підібрала його під голубу гумову шапочку, і це підкреслило ніжно-округлі обриси плечей і шиї

(М. Томчаній)

;

Вона була привабливою, знала про це і, як усі жінки, намагалася підкреслити цю привабливість навіть ходою, ступаючи ліниво і пругко, кокетливо вигинаючи тонку талію

(О. Сизоненко)