СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ПІДКРА́СТИСЯ
ПІДКРАДА́ТИСЯ
, а́юся, а́єшся, недок., ПІДКРА́СТИСЯ, а́дуся, а́дешся, док.
Крадучись, непомітно наближатися до кого-, чого-небудь
.
– Тихо, – каже пані. – Подивимось, що вона робить. Стали вони підкрадатись .. Одарка лежить, зложила руки під голівку, бліда-бліда
(Марко Вовчок)
;
Підкрадаючись до алеї, хлопець тримався в тіні дерев
(М. Кідрук)
;
Тільки Тарасик підкрався до кошичка, а Івасик почув, що хтось ззаду до кошичка добирається, та й озирнувся
(М. Коцюбинський)
;
Якось уночі, коли після відлиги знялася завірюха, до сарайчика підкрався старий вовк
(О. Донченко)
;
* Образно.
Стиха підкрадався теплий дрібний дощик
(Л. Смілянський)
;
Підкрались
[хвилі]
і вдарили раптом в борти, потрясли корабель наш
(Леся Українка)
;
Біднесенький мій ліс, він зовсім задубів! Він ждав мене і думав про розлуку. Вже листопад підкрався з-за дубів і гай знімає золоту перуку
(Л. Костенко)
;
// 
Непомітно входити в довір'я до кого-небудь (звичайно з підступною метою)
.
Старому інколи здавалося, що син заглядає йому в душу, до серця підкрадається, читає те, що старий думає
(М. Томчаній)
;
А той, тихий та тверезий, Богобоязливий, Як кішечка підкрадеться, Вижде нещасливий У тебе час і запустить Пазурі в печінки
(Т. Шевченко)
;
// 
перен.
Підступати впритул до чого-небудь (про рослинність, рельєф і т. ін.)
.
Крутояром, ліском, що підкрадався до самісінького Жежериного обійстя, вони підійшли незримі й нечутні, і їх поглинула темна хата глитая
(В. Речмедін)
;
Пустеля підкралася аж до стін, засипала підніжжя споруд і з'їла частку їхньої вертикальної величі
(В. Єшкілєв)
;
// 
перен.
Поступово наближатися, підходити, наставати за існуючими законами, незалежно від чиєї-небудь волі
.
Мовчали. Навкруги стояла тиша. – Зима підкрадається, – порушив її раптом Довбуш. – Де ти думаєш зимувати, Фоко?
(В. Гжицький)
;
Сон підкрадався до нього поступово, непомітно, і він скоро заснув
(В. Кучер)
;
Там непомітно підкралося літо: з ясними днями, з теплими дощами, коли земля аж розбухає од зелені
(А. Дімаров)
;
// 
перен.
Непомітно, поступово оволодівати ким-небудь, опановувати когось (про думки, почуття і т. ін.)
.
Коли часом на самоті підкрадалася зрадлива думка про щастя, про майбутнє, негайно ж гнала
[Люба]
її геть
(Іван Ле)
;
До неї
[Аліни]
підкрадається той панічний страх, який відчуває жертва перед удавом
(Дара Корній)
;
Все разом не давало Семенові снувати далі чорні думки: йому підкралася під серце легенька жалість
(Л. Мартович)
;
Може, справді пора в Києві сісти, забезпечити границі, навести лад і володарювати в мирі? Уперше цей сумнів підкрався до буйного княжого серця
(Б. Лепкий)
;
Непомітно підкралася думка про те, що він
[козак]
якось швидко обезводів і може загинути
(Г. Колісник)
.