СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ПІДКОРИ́ТИСЯ
ПІДКОРЯ́ТИСЯ
, я́юся, я́єшся, рідко ПІДКО́РЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПІДКОРИ́ТИСЯ, орю́ся, о́ришся, док., кому, чому і без дод.
1
.
Виявляти покору, коритися волі завойовника, володаря
.
Русь була й не одинока. Між землями її й
[Візантійською]
імперією лежала ще одна країна, яка також не хотіла підкорятись імперії – Болгарія
(С. Скляренко)
;
Вінітар загинув, а його плем'я підкорилося гунам і никає по світу, не знаходячи собі ніде постійного пристановища...
(В. Малик)
;
// 
Діяти за чиїм-небудь наказом, розпорядженням або згідно з чиїмсь керуванням
.
[
Горлов
:]
Що ж, наказ є наказ. Я людина військова, підкорятися звик
(О. Корнійчук)
;
Ляня підштовхує мене заходити у вітальню, підкорююся й помічаю на дивані її батька, худого, чорнявого чоловіка в синьому спортивному костюмі
(А. Дністровий)
;
Сліпо .. я підкорився Антоші. Я робив усе, що він мені наказував
(І. Микитенко)
;
Кінь підкорився мені цілком. Возив мене так, ніби боявся скинути або розтрусити
(Ю. Збанацький)
;
Джура не підкорився цьому наказові, залишився керувати міською поліцією
(Б. Харчук)
;
// 
Перебувати під впливом кого-небудь або під дією чогось; визнавати чию-небудь волю або якусь силу і т. ін
.
– Стара, темна, личакова Росія померла й не воскресне. Такий закон природи. Йому підкоряється все живе
(О. Довженко)
;
Федір Данилович ніби грався з дітьми, і вони його слухали, виконували кожний його наказ, до кінця підкорялись волі старого вчителя
(Ю. Збанацький)
;
Хтось підкорює вершини гір, хтось сам їм підкорюється, хтось стрибає з парашутом, .. а хтось гордо виживає в умовах кам'яних джунглів
(І. Карпа)
;
Знайти у собі спокій, злагоду краще, ніж страждати, підкоритись законам космосу легше, ніж суспільним
(Г. Пагутяк)
;
Страх бути покинутою переважав, і вона несвідомо обирала тих чоловіків, які були здатні цілком підкоритися її волі
(Н. Сняданко)
;
// 
Діяти згідно з чим-небудь усталеним
.
Тася почервоніла, але підкорилась звичаєві
(Л. Дмитерко)
;
Відступати не було куди, я підкорився поганським звичаям і поклявся небом і землею
(Ю. Логвин)
.
2
.
тільки недок.
Пас. до підкоря́ти, підко́рювати.
Еверест, як правило, підкоряється альпіністами в кисневих масках. На висоті 8 км повітря розріджене і дихати дуже важко
(з наук.-попул. літ.)
.