СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ПІДКО́РЕННЯ
, я, с.
Дія за знач. підкори́ти і підкори́тися.
Видиме підкорення остготів обернулося новим піднесенням опору і хто знає, чи не занадто серйозним
(Д. Міщенко)
;
– Наука – це величний процес пізнання природи і підкорення її сил людству
(Н. Рибак)
;
– Буває, що й альпіністи зриваються зі скель. Але ти в куди кращому становищі, бо ти, зірвавшись, живий, здоровий і готовий знову до підкорення вершин
(Ю. Винничук)
;
Орденська дисципліна базувалася на безумовному підкоренні керівникам
(В. Єшкілєв)
.